Робпотік – Workflow

Залежно від властивостей оригінально фільмоматеріалу, досягнення добрих результатів стабілізації може бути простим і легким або може вимагати деякої роботи, самовідданості та ретельного планування. Цей розділ охоплює деякі практичні міркування для допомоги у покращенні цих результатів.

Простий Випадок – The Simple Case

Кожного разу, коли камера базово закріплена або принаймні «майже» стаціонарна, а фільмоматеріал є чітким і без розмиву рухом, ідеальну стабілізацію легко досягти. Це може бути випадок, коли використовується тринога, але вітер або вібрації підлоги (наприклад, на сцені) спричиняють деякі незначні трясіння. Знімки, зроблені камерою на плечі, досвідченим оператором, також часто потрапляють у цю категорію.

  • Використовуйте якомога менше точок. Починайте з одиничної точки справа від головного суб’єкта.

  • Відстежте цю одиничну точку якомога точніше. Остерігайтеся рухів та змін форми відстеженого вирізнення. Здійснюйте відстеження малими кроками (наприклад, по 50 кадрів), призумуйте та вручну знову скоригуйте цільову точку, коли вона віддаляється. Іншим варіантом є використання великої цільової області для відстежування; оскільки ми відстежуємо тільки одиничну точку, то уповільнення швидкості відстежування може бути прийнятним.

  • Після вмикання базової стабілізації (для локації) розгляньте, чи вам дійсно необхідна стабілізація обертання. Часто, деякі незначні, повільні коливальні рухи не є фактично помітними й нема гарантії, що через стабілізацію обертання і масштабу ви не втратите додатковий робочий час та якість зображення.

  • Для обертання, почніть з ще однієї додаткової точки, добре віддаленої, але бажано все ще біля головного суб’єкта.

  • Обдумайте можливість виправлення деякого повільного залишкового руху ручним анімуванням «Очікуваних» – Expected параметрів перед тим, як ви задумаєте додати більше міток відстежування. Тому що, це часто не варто витрачених зусиль.

  • Якщо ви потребуєте додати деякі точки, то найбільш важливою ціллю має бути досягнення симетрії. Розміщуйте точки відстежування локації симетрично вище і нижче горизонту. Розміщуйте точки відстежування обертання по діагонально протилежних напрямках, завжди центровано навколо головної фокусованої області.

Уникання Проблематичного Фільмоматеріалу – Avoid Problematic Footage

2D стабілізатор не може творити див; деякі недоліки просто не можуть бути виправлено задовільно. Сумнозвісними проблемами є розмив рухом, прокручування затвора, артефакти інтенсивного використання автофокусу та стискання руху. Особливо, якщо ви скористалися базовою стабілізацією, такі недоліки зображення стають ще більш помітними та дратівливими. При зніманні в інтер’єрі або на натурі може бути значною спокусою «виправляти все на етапі після-обробки». Опирайтеся цьому обману, він рідко спрацьовує добре.

  • Надавайте перевагу короткому часу експозиції для уникання розмиву рухом. Хоча розмив рухом є добрим для рендера зафільмованих рухів більш плавними й природними, однак він серйозно підриває можливість точно відстеження вирізнень. Як орієнтир, намагайтесь знімати принаймні з експозицією у 1/250 с.

  • Надавайте перевагу знімкам з вищою частотою кадрів. Чи більше часова роздільність – temporal resolution, з якою стабілізатор працює, тим краще результати. Якщо ви маєте можливість вибору між прогресивним та чергованим режимами щодо полів, всіма засобами використовуйте чергований – interlaced і знечергований – deinterlace фільмоматеріал з подвійною частотою кадрів – doubled frame rate. Це може бути зроблено за допомогою фільтра yadif кодека FFmpeg: використовуйте режим 1 (send_field).

  • Остерігайтеся ефекту прокручування затвора – Rolling Shutter. Уникайте швидких бічних рухів. Якщо можливо, використовуйте камеру, що продукує менше прокручування затвора. Також, використання вищої частоти кадрів скорочує величину прокручування затвора; ще одна причина надання переваги чергованому над прогресивним – цей випадок.

  • Вимикайте автофокус. Краще попередньо плануйте ваш рух, задайте фіксований фокус та покладайтеся на глибину різкості з використанням малої апертури. Нагнітання рухів може і не бути помітним для людського спостерігача, але відстежування вирізнень тяжіє до зісковзування на розфокусованих елементах зображення; виправляйте це вручну після, оскільки цей факт може спричинити величезну втрату часу.

  • Збільште рівень освітлення, принаймні використовуйте вищу чутливість. Це допоможе задати високу швидкість затвора плюс малу апертуру. Краще освітлення та добра експозиція також допомагає скоротити вплив артефактів стискання. Якщо можете, також виберіть кодек з меншим зниженням даних, кращим колірним простором тощо. Неминуче ми втрачаємо деяку якість через інтерполяцію, необхідну для стабілізації. Плюс ми втрачаємо деяку якість через конверсію простору кольорів.

Розроблення Рухів – Elaborate Movements

Коли фільмоматеріал будується на розробленому доцільному русі камери, то процес стабілізації стає більш задіяним – особливо, коли наявне зрушення в головній області інтересу у межах знімка. При роботі з багатьма стежками та гарною детальною анімацією легко потрапити у ситуацію, де додаткові маніпуляції фактично зменшують якість, хоча може бути важко виявити та локалізувати корінь проблем. Рекомендацією тут є діяти за системою, почавши від загального та поступово перейти до уточнення певних аспектів.

  1. Зрозумійте природу рухів у знімку, як умисних, так і випадкових.

  2. Відстежте деякі відповідні вирізнення для локації.

  3. Установіть базову стабілізацію локації. Це включає рішення, яке вирізнення використати для якого сегмента знімка. Попрацюйте з вагомостями стежок для отримання загального узгодженого руху виваженого центру відповідно до заданого на знімку фокусу.

  4. Визначте рух панорамування віртуальною камерою (через анімацію параметра «Очікувана Позиція» – Expected Position).

  5. Додайте відстежування для стабілізації обертання та зумування.

  6. Детально уточнюйте прохід:

    Розбийте усю тривалість знімка на логічні сегменти для визначення бажаного руху камери. Тоді, уточніть ці сегменти поступово крок за кроком, допоки загальний результат не буде виглядати задовільно…

Анімування Параметрів Стабілізації – Animating Stabilization Parameters

Анімування деяких параметрів упродовж тривалості знімка є часто необхідним, принаймні для отримання фінального штриха, включаючи керування фактором масштабу для схову танцювальних чорних границь. На жаль, тут є відоме обмеження у поточній версії: не можливо відкривати загальні редактори анімації (Редактор Графів – Graph Editor та Аркуш Експозицій – Dope Sheet) для анімаційних даних поза цією 3D сценою. Хоча, у той же час є можливим задавати ключкадри безпосередньо на керувальниках інтерфейсу стабілізатора (через натискання клавіші I або за допомогою контекстного меню) і не можливо маніпулювати результатними кривими графічно. Єдиний спосіб коригування або вилучення оманливого ключкадру – це поміщати курсор часу на часолінії у потрібний кадр та далі використовувати контекстне меню для анімованого керувальника інтерфейсу користувача. (Порада: колір керувальника інтерфейсу користувача змінюється, коли ви поміщаєте курсор часу точно у номер кадру з ключкадром.)

Уклад з Нерегулярними Стежками – Irregular Track Setup

Неможливо відстежити задане вирізнення упродовж всієї тривалості знімка. Вирізнення може бути розмитим або затемненим; воно може навіть виходити з поля зору повністю через навмисний рух камери. У такій ситуації нам потрібне інше відстежене вирізнення, яке перебере на себе його роль, і нам треба деяке перекривання часу для отримання плавного переходу без видимого стрибка.

../../../../../_images/movie-clip_tracking_clip_properties_stabilization_workflow_irregular-tracks.png

Нерегулярні стежки.

Стабілізатор здатний справлятися з проміжками та частковим покриттям у межах заданих стежок. Однак, базове припущення полягає у тому, що кожна стежка перекриває одну, фіксовану орієнтувальну точку кожен раз, де є будь-які придатні для використання/увімкнені дані. Звідси, ви не повинні «повторно використовувати» задану стежку для слідування по кількох різних точках, а ви маєте вимкнути та відповідно завершити таку стежку, коли відстежування цього вирізнення більше неможливе. Ви можете включати «проміжки», коли точка відстежування є тимчасово вимкнутою або недоступною, але ви повинні розпочати нову стежку для кожного відмінного нового вирізнення, яке треба відстежити.

Кожна стежка робить внесок у загальний результат тією мірою, що визначається через параметр «Вагомість Стабілізації» – Stab Weight. Він обчислюється на по-кадровій основі, яка дозволяє нам керувати впливом стежки, анімуючи цю Stab Weight. Ви можете уявити загальну роботу стабілізатора, ніби кожна точка відстежування «тягне» зображення за допомогою гнучкої пружини: Коли ви вимикаєте Stab Weight для точки відстежування, то ви зменшуєте величину «тягнення», яку вона створює. Інколи внесок різних стежок має працювати з частковим протиставленням між ними. Цей ефект може бути використаний для зрівноваження помилкового руху, наприклад, спричиненого перспективою. Але коли, у такій ситуації, одна із задіяних стежок раптом зникає, то у результаті можливий стрибок позиції або оберту у зображенні. Звідси, кожен раз, коли ми помічаємо стрибок у самому кадрі, де деякі частково перекривні стежки починаються або закінчуються, то ми потребуємо пом’якшити цей перехід. Ми робимо це, анімуючи поступове зниження значення Stab Weight, так що воно досягає нуля у граничній точці. Аналогічно, коли ми плануємо «передачу» між кількома частково перекритими стежками, ми визначаємо «плавний перетин» – cross-fade на тривалість, доки стежки перекриваються, знову анімуючи параметр Stab Weight відповідно. Але навіть з таким плавно-перетинним згладженням, деякий залишковий рух може залишитися, який далі потребує корекції за допомогою параметрів «Очікувана Позиція» – Expected Position або «Очікуваний Оберт» – Expected rotation. Це вкрай важливо для запобігання «проскочення» рухів у такій ситуації – завжди намагайтеся установлювати ключкадри анімації точно в однаковому номері кадру для усіх задіяних стежок та параметрів.