Вступ – Introduction¶
Після анімування певної властивості у Blender’і за допомогою ключкадрів ви можете редагувати відповідні їм криві. Коли щось «анімується», то це змінюється з плином часу. Така показана крива називається «функціональна» крива – Ф-Крива – F-Curve. Базово Ф-Крива здійснює інтерполяцію між двома анімованими властивостями. У Blender’і анімування об’єкта означає змінювання однієї з його властивостей, таких як локація об’єкта або його масштаб.
Як вже згадувалося, фундаментальна одиниця Blender’а – «кадр» – «frame», що зазвичай триває тільки частку секунди, залежно від частоти кадрів – frame rate для сцени. Анімація складається з покрокових змін, що простягаються на багато кадрів, і, зазвичай, ці властивості не модифікуються вручну кадр за кадром, оскільки:
- Це може тривати віки!
- Може бути дуже важко отримати плавні варіації властивості (допоки ви обчислите математичні функції та уведете точне значення для кожного кадру, то зможете збожеволіти).
Через це майже уся безпосередня анімація робиться за допомогою інтерполяції – interpolation.
Ідея тут проста: ви визначаєте кілька ключкадрів, які знаходяться між собою на відстані через кілька кадрів. Між цими ключкадрами значення властивостей автоматично обчислюються (інтерполюються) та заповнюються сами Blender’ом. Таким чином, об’єм роботи аніматорів значно зменшується.
Приклад інтерполяції.
Наприклад, якщо ви маєте:
- Керувальну точку зі значенням 0 у кадрі 0,
- іншу керувальну точку зі значенням 10 у кадрі 25,
- і ви використовуєте лінеарну інтерполяцію, то, у кадрі 5 отримуєте значення 2.
Так само стається для всіх проміжних кадрів: тільки з двома точками ви отримуєте плавне зростання (від 0 до 10) впродовж 25 кадрів. Очевидно, якщо ви б схотіли мати у кадрі 15 значення 9, то вам слід було б додати ще одну керувальну точку (або, коротше, ключкадр)…
Напрямок Часу – Direction of Time¶
Хоча Ф-Криві є дуже подібними до кривих Безьє – Bézier, однак між ними є деякі важливі відмінності.
З очевидних причин, властивість, представлена Ф-Кривою, не може мати більше, ніж одне значення у певний момент, звідси:
- Коли ви рухаєте керувальну точку вперед керувальної точки, що була попередньо спереду від точки, яку ви рухаєте, то ці дві керувальні точки змінять свій порядок на редагованій кривій, щоб крива не рухалася назад у часі.
- З вищезазначеної причини неможливо мати замкнуту Ф-Криву.
Перед рухом другого ключкадру. |
Після руху другого ключкадру. |
Устави – Settings¶
Ф-Криві мають три додаткові властивості, які керують інтерполяцією між точками, розширенням поведінки та типами держаків.
Режим Інтерполяції – Interpolation Mode¶
Орієнтир – Reference
| Меню – Menu: | «Ключ > Режим Інтерполяції» – |
|---|---|
| Скорочення – Hotkey: | |
| T | |
Режим для інтерполяції – Interpolation між поточним та наступним ключкадрами.
Інтерполяція – Interpolation¶
- Постійно – Constant
Передбачає відсутність жодної інтерполяції взагалі. Крива утримує значення її останнього ключкадра, даючи дискретну (східчасту) на вигляд «криву». Зазвичай, використовується тільки у ході початкового «блокування» у процесі анімування «від пози до пози».
Постійно – Constant.
- Лінеарно – Linear
Ця проста інтерполяція створює прямий сегмент, даючи переривчасту лінію. Це може бути корисним, коли використовуються тільки два ключкадри та розширювальний режим Екстраполяції – Extrapolation для легшого отримання безкінечної прямої лінії (тобто лінеарної кривої).
Лінеарно – Linear.
- Безьє – Bézier
Найбільш потужна і корисна інтерполяція, а також стандартно установлена. Дає гарні згладжені криві, тобто плавні анімації!
Безьє – Bézier.
Примітка
Пам’ятайте, що деякі Ф-криві можуть мати тільки дискретні значення, та у цьому випадку, вони завжди будуть показуватися, як постійно інтерпольовані, незалежно від обраного вами типу інтерполяції.
Полегшення (за силою) – Easing (by strength)¶
Різні методи інтерполяцій полегшення для сегмента Ф-кривої. Це «Рівняння полегшення Роберта Пеннера – Robert Penner» (базово, це рівняння, що визначають деякі передуставлені шляхи переходу від одного ключкадру до іншого), які скорочують об’єм ручної роботи (вставлення та уточнення ключкадрів), з метою досягнення певних поширених ефектів. Наприклад, підхоплені рухи.
- Лінеарно – Linear
- Синусоїдально – Sinusoidal
- Квадратично – Quadratic
- Кубічно – Cubic
- Квартово – Quartic
- Квінтово – Quintic
- Експоненціально – Exponential
- Кругово – Circular
Дивись також
Детальніше про це дивіться тут – http://easings.net та http://www.robertpenner.com/easing/
Динамічні Ефекти – Dynamic Effects¶
Ці додаткові типи полегшення імітують (підробляють) базовані на фізиці ефекти, як ефекти відскакування/пружинення. Відповідні устави можуть бути знайдені у «регіон Боковини > панель Активний Ключкадр» – .
- Еластично – Elastic
Експоненціально загасальна синусоїдна хвиля, як еластична смужка. Це подібно до згинання туго затиснутої з однієї сторони деякої поверхні та відскоку її назад у початковий стан.
- Амплітуда – Amplitude
- Властивість амплітуди керує, наскільки сильно коливання розходиться з базовою кривою. В 0.0 відсутнє будь-яке коливання (тобто, це просто підхоплює до В-значення, як екстремум експоненціального переходу), а в 1.0 профіль подібний до показаної на іконці цієї опції.
- Період – Period
- Властивість періоду керує частотою, з якою відбуваються коливання. Вищі значення дають щільніші коливання.
- Відскок – Bounce
- Експоненціальний затухальний параболічний відскок, подібно до того, коли зіштовхуються об’єкти. наприклад, при відскоках м’яча тощо.
- Позаду – Back
Кубічне полегшення з проскоченням та просіданням. Використовуйте його, коли ви хочете, щоб щось проскочило у наступний ключкадр або можливо для деякого завершального випередження.
- Позаду – Back
- Властивість позаду керує розміром та напрямком (тобто над/під кривою) проскоку.
Тип Полегшення – Easing Type¶
Орієнтир – Reference
| Меню – Menu: | «Ключ > Тип Полегшення» – |
|---|---|
| Скорочення – Hotkey: | |
| Ctrl-E | |
Тип Полегшення керує, який ефект полегшення застосувати у кінці сегмента між двома ключкадрами.
- Автоматичне Полегшення – Automatic Easing
- Використовується як найбільш поширена очікувана з наведених нижче поведінка. Для перехідних ефектів, це базово «увід легко» – ease in, тоді як для фізичних ефектів – це «вивід легко» – ease out.
- Увід Легко – Ease In
- Ефект вибудовується до другого ключкадру.
- Вивід Легко – Ease Out
- Ефект затухає від першого ключкадру.
- Легко Увід та Вивід – Ease In Out
- Ефект відбувається на обох кінцях сегмента.
Екстраполяція – Extrapolation¶
Орієнтир – Reference
| Меню – Menu: | «Канал > Режим Екстраполяції» – |
|---|---|
| Скорочення – Hotkey: | |
| Shift-E | |
Екстраполяція визначає поведінку кривої перед першим та після останнього ключкадрів.
Є два базові режими екстраполяції:
- Постійно – Constant
Стандартно, криві перед їх першим ключкадром та після їх останнього ключкадру мають постійне значення (таке, як у першого та останнього ключкадрів, відповідно).
Постійна Екстраполяція – Constant extrapolation.
- Лінеарно – Linear
Кінці кривих є прямими лініями (лінеарно), як визначено їх першими та останніми ключкадрами (відповідно).
Лінеарна Екстраполяція – Linear extrapolation.
Додаткові методи екстраполяції (наприклад, модифікатор «Цикли» – Cycles), що описані у F-Curve Modifiers.
Типи Держаків – Handle Types¶
Ще одна опція кривої, що дуже корисна для кривих, інтерпольованих за типом Безьє – Bézier. Ви можете задати тип держака для точок кривої, V.
- Автоматично – Automatic
Ключкадри автоматично інтерполюються.
Авто Держаки – Auto Handles.
- Вектор – Vector
Створює лінеарну інтерполяцію між ключкадрами. Лінеарні сегменти залишаються, якщо центри ключкадрів рухаються. Якщо рухаються держаки, то вони перемикаються на тип «Вільно» – Free.
Векторні держаки – Vector handles.
- Вирівняно – Aligned
Держак утримує обертання при русі та підтримується тангенс кривої.
Вирівняні держаки – Aligned handles.
- Вільно – Free
Тангенси держаків кривої розірвані.
Вільні держаки – Free handles.
- Авто-Затиснуто – Auto Clamped
Авто держаки затиснуті, щоб не було проскоку.
Авто затисну держаки – Auto clamped handles.