Introduction – Вступ

Ключкадр, ключовий кадр – Keyframe – це просто мітка часу, в якій зберігається значення властивості.

Наприклад, ключкадр Keyframe може визначати, що горизонтальна позиція куба є 3 м на кадрі 1.

Призначення ключкадру Keyframe полягає в тому, щоб дати можливість інтерполювати анімацію, що означає, наприклад, щоб користувач зміг далі додати інший ключ на кадрі 10, визначивши горизонтальну позицію куба як 20 м, а Blender визначить автоматично коректну позицію куба для всіх кадрів між кадрами 1 та 10, залежно від обраного методу інтерполяції (наприклад, Linear, Bézier, Quadratic тощо).

Огляд наявних ключкадрів може побачити через редактор аркуша експозицій Dope Sheet.

Visualization – Візуалізація

Існують деякі важливі функціональності візуалізації в оглядвікні 3D Viewport, що можуть допомагати анімації.

Коли поточний кадр є ключкадром для поточного активного об’єкта, то ім’я цього об’єкта (показуване у верхньому лівому кутку оглядвікна 3D Viewport) стає жовтим.

../../_images/animation_keyframes_introduction_visualization.png

Зверху: Поточний кадр є ключкадром для куба Cube. Знизу: Поточний кадр не є ключкадром.

Interpolation – Інтерполяція

Інтерполяція ключкадрів представляється та керується кривими анімації – animation curves, також відомими як функційні криві – F-Curves. Ці криві можуть переглядатися та модифікуватися за допомогою редактора графів Graph Editor.

../../_images/animation_keyframes_introduction_curves.png

Інтерполяція Constant – Постійно, Linear – Лінеарно, Quadratic – Квадратично та Bézier – Безьє, з екстраполяцією Linear – Лінеарно.

Вісь X такої кривої відповідає часу, тоді як Y представляє значення властивості. Ключкадри самі визначають точки цієї кривої, тоді як інтерполяція керується додатковими параметрами.

Режим інтерполяції Interpolation Mode є головною уставою, що визначає для кожного ключкадру те, як крива інтерполюється з цього кадру до наступного за ним. Існує ряд режимів з фіксованими формами, наприклад Constant – Постійно, Linear – Лінійно, Quadratic – Квадратично тощо, та режим вільної форми Bézier – Безьє.

Extrapolation – екстраполяція визначає, як крива поширюється перед першим та після останнього ключкадрів. Головними доступними варіантами є Constant – Постійно та Linear – Лінеарно; також можливим є сконфігурувати криву на зациклення.

Інтерполяція Bézier керується держаками, які мають тип держака – handle type та позицію. Позиція держаків типу Free та Aligned повинна установлюватися вручну з редактора графів Graph editor, тоді як держаки типу Vector, Automatic та Auto Clamped обчислюються автоматично зі значень ключкадрів.

Інтерполяція, Екстраполяція та Тип Держака можуть також змінюватися з редактора аркуша експозицій Dope Sheet.

../../_images/editors_graph-editor_fcurves_sidebar_curve_auto-smoothing.png

Режими згладжування держаків. Жовтий: None – Нема, Блакитний: Continuous Acceleration – Продовжуване Прискорення.

Метод обчислення цих трьох автоматичних типів держаків визначається по кожній кривій уставою Auto Handle Smoothing – «Згладжування Авто Держаків». Режим None нагадує роботу більшості іншого програмного забезпечення та враховує лише значення найближчих сусідніх ключів. Режим Continuous Acceleration враховує форму всієї кривої, що продукує згладженіші результати «з коробки», але означає, що зміни в одному ключі впливають на інтерполяцію на більшій ділянці кривої; він також тяжіє надмірно впливати з використанням держаків типу Automatic.

Keyframe Types – Типи Ключкадрів

Для візуального відрізнювання звичайних ключкадрів від різних анімаційних подій або станів (extremes – крайності, breakdowns – розбивки чи інші in-betweens – проміжні) існує можливість застосування різних кольорів забарвлення для їх візуалізації.

../../_images/animation_keyframes_introduction_types.png

Зліва: не вибране; Справа: вибране.

Keyframe – Ключкадр (білий / жовтий діамант)

Звичайний ключкадр.

Breakdown – Розбивка (маленький блакитний діамант)

Стан розбивки. наприклад, для переходів між ключовими позами.

Moving Hold – Утримування Рухання (темно сірий / оранжевий діамант)

Ключкадр, що додає невелику кількість руху навколо пози утримування. В аркуші експозицій Dope Sheet також показується смуга між ними.

Extreme – Екстрема (великий рожевий діамант)

Стан крайності чи екстреми – „extreme“ або для деяких інших цілей при потребі.

Jitter – Тремтіння (крихітний зелений діамант)

Заповнювач або запечений ключкадр для ключування чи для деяких інших цілей при потребі.

Handles & Interpolation Mode Display – Показ Держаків та Режиму Інтерполяції

Аркуш експозицій Dope Sheet може показувати держаки типу Bézier, що асоційований з ключкадром, та мітити сегменти з інтерполяцією не-Безьє. Це полегшує базове редагування інтерполяції без використання редактора графів Graph Editor.

Форма іконки представляє тип держаків Безьє – Bézier Handles, що належать до цього ключкадру.

../../_images/animation_keyframes_introduction_interpolation.png

Зверху: сумарно, Bézier, Linear.

Circle – Коло

Auto Clamped – Авто Затиснуто (стандартно)

Circle With Dot – Коло З Точкою

Automatic – Автоматично

Square – Квадрат

Vector – Вектор

Clipped Diamond – Обсічений Діамант

Aligned – Вирівняно

Diamond – Діамант

Free – Вільно

Якщо держаки ключкадру мають різні типи або у випадку зведення рядів, що представляють кілька кривих, то з доступних варіантів використовується іконка, що є найдальшою в цьому списку. Це означає, що якщо згрупований ряд використовує іконку кола, то гарантовано, що жоден зі згрупованих каналів не має авто ключ.

Горизонтальні зелені лінії відмічають використання інтерполяції – Interpolation не-Безьє. Лінія стає тьмяною у рядах зведення, якщо не всі згруповані канали мають однакову інтерполяцію.

Показ цієї інформації може бути вимкнено через опцію Show Handles and Interpolation меню View Menu редактора Dope Sheet.