Вступ – Introduction¶
Модифікатори – modifiers – це автоматичні операції, що впливають на геометрію об’єкта не-руйнівним способом. За допомогою модифікаторів ви можете реалізовувати багато ефектів автоматично, щоб інакше було надто втомливим робити вручну (наприклад, підподілення поверхонь), і без впливу на базову геометрію вашого об’єкта.
Вони працюють, змінюючи те, як об’єкт показується та рендериться, а не саму геометрію, яку ви можете редагувати безпосередньо. Ви можете додавати кілька модифікаторів на один об’єкт для формування стеку, стосу модифікаторів – The Modifier Stack та застосовувати – Apply модифікатор, якщо ви бажаєте, щоб зміни, внесені ним, стали постійними.
Меню модифікаторів.¶
They can be added to the active object using the Add Modifier dropdown menu at the top of their properties tab. New modifiers are always added at the bottom of the stack (i.e. will be applied last).
Існує чотири типи модифікаторів:
- Модифікування – Modify
Це засоби, подібні до типу деформування – Deform (дивіться нижче), проте, вони, зазвичай, не безпосередньо впливають на геометрію об’єкта, а деякі інші дані, такі як групи вершин.
- Генерування – Generate
Це конструювальні/руйнувальні засоби, що будуть впливати на всю топологію – topology сіті. Вони можуть змінювати загальний вигляд об’єкта або додавати нову геометрію для нього…
- Деформування – Deform
На відміну від типу Generate, вони лише змінюють форму об’єкта без змінювання його топології.
- Симулювання – Simulate
Вони представляють симуляції фізики – physics simulations. У більшості випадків, вони автоматично додаються у стек модифікаторів всякий раз, коли вмикається Система Частинок – Particle System або симуляція Physics. Їх єдина роль – визначати позицію у стеку модифікаторів, з якого беруться базові дані для симуляції, яку вони представляють. Як такі, вони типово не мають жодних атрибутів та керуються уставами, що виставлені в окремих секціях Редактора Властивостей – Properties editor.
Інтерфейс – Interface¶
Розстава панелі (Subdivision Surface як приклад).¶
Інтерфейс кожного модифікатора спільно використовує однакові базові компоненти, дивіться Ілюстрацію Розстава панелі (Subdivision Surface як приклад)..
Вгорі знаходиться заголовок панелі. Іконки у ньому кожна представляють різні устави для модифікатора (зліва направо):
- Розгортання – Expand (іконка зі стрілкою вниз/управо)
Згортання модифікатора дає показ тільки заголовку без опцій модифікатора.
- Тип – Type
Іконка, як швидке візуальне орієнтування на тип модифікатора.
- Ім’я – Name
Every modifier has a unique name per object. Two modifiers on one object must have unique names, but two modifiers on different objects can have the same name. The default name is based on the modifier type.
- Рендер – Render (іконка камери)
Перемикається видимість ефекту модифікатора в рендері.
- Show in Viewport (screen icon)
Toggle visibility of the modifier’s effect in the 3D Viewport.
- Показ у Режимі Редагування – Show in Edit Mode (іконка квадрата з вершин)
Показується модифікована геометрія у режимі редагування Edit Mode, а також оригінальна геометрія, яку ви можете редагувати.
- Show on Cage (vertices-triangle icon) – Meshes only
Залежно від попередньої устави, якщо увімкнено, модифікована геометрія може також редагуватися безпосередньо, замість оригінальної.
Попередження
Хоча це показує редаговані елементи в їх фінальних, модифікованих позиціях, ви все ще фактично редагуєте оригінальні дані. Це може призводити до дивних та непередбачуваних ефектів з деякими засобами, і повинно вимикатися всякий раз, коли вам необхідно здійснювати складне або точне редагування на сіті.
- Apply On Spline Points (point surface icon) – Curves, surfaces and texts only
Застосовується стек модифікаторів уверх цілком та включаючи той на керувальних точках кривої або поверхні, замість їх тесельованої геометрії.
Примітка
Стандартно, криві, тексти та поверхні завжди конвертуються у геометрію, подібну для сіті, перш ніж стек модифікаторів обчислюється на них.
- Переміщення – Move (кнопки з іконками стрілок уверх та вниз)
Переміщується модифікатор уверх/вниз у стеку.
- Видалення – Delete (іконка
X) Видаляється цей модифікатор.
Примітка
Іконки квадрата – Square, трикутника – Triangle та поверхні – Surface можуть бути не доступні, залежно від типу об’єкта та модифікатора.
Нижче заголовка є три кнопки:
- Застосування – Apply
Робить модифікатор «реальним»: конвертує геометрію об’єкта для узгодження результатів застосованого модифікатора та видаляє цей модифікатор.
- Застосувати як Ключ Форми – Apply as Shape Key
Зберігає результат цього модифікатора у новий відносний ключ форми – shape key. Це доступно лише з модифікаторами, що не впливають на топологію (типово, лише модифікатори типу Deform).
Примітка
Попри те, що це повинно працювати з будь-яким типом геометрії, що підтримує ключі форм, поточно це буде працювати лише із сітями.
- Копіювання – Copy
Створює дублікат модифікатора зразу нижче поточного у стеку.
Попередження
Застосовування модифікатора, що не є першим у стеку, буде ігнорувати порядок стеку (він буде застосований, ніби він був першим) та може продукувати небажані результати.
Нижче цих заголовка і кнопок усі показувані опції будуть унікальними для кожного модифікатора.
Стек модифікаторів – Modifier Stack¶
Модифікатори – це серії не-руйнівних операцій, які можуть застосовуватися поверх геометрії об’єкта. Вони можуть застосовуватися практично у будь-якому порядку, обраному користувачем.
Цей вид функціональності часто називається як «стек модифікаторів» – «modifier stack», і його часто можна знайти в кількох інших 3D застосунках.
У стеку модифікаторів порядок, в якому модифікатори застосовуються, має вплив на результат. На щастя, модифікатори можуть легко переупорядковуватися клацанням на зручних іконках зі стрілками уверх та вниз. Наприклад, зображення нижче показує модифікатори Subdivision Surface та Mirror, які міняються місцями.
Модифікатор Mirror є останнім елементом у стеку і результат виглядає як дві поверхні.¶ |
Модифікатор Subdivision Surface є останнім елементом у стеку, і результатом є єдина злита поверхня.¶ |
Модифікатори розраховуються зверху вниз у стеку. У цьому прикладі бажаний результат (справа) досягається шляхом, спершу, дзеркалення об’єкта, а потім, розрахування підподілення поверхні.
